Особливості профілактики харчової алергії у дітей

У всьому світі, незважаючи на всі засоби профі­лактики, спостерігається значне зростання алергічних захворювань, що стає глобальною проблемою, яка сягає таких масштабів, що деякі вчені вже нази­вають це епідемією ХХІ сторіччя. Так, за статистичними даними, за останні 30 років удвічі збільшилася частота бронхіальної астми, харчової алергії та атопічного дерматиту. За інформацією ВООЗ, кожен п’ятий житель Землі страждає від алергічних чи псевдоалергічних реакцій. Від 30 до 90 % населення Землі не переносить один чи більше харчових продуктів. Але істинна харчова алергія розвивається лише у 4–5 % дітей і 2–3 % дорослих. В інших випадках має місце харчова непереносимість, що не пов’язана з імунними реакціями на їжу [1–3].
У дітей 1–2-го року життя найчастіше алергічні реакції виникають внаслідок харчової алергії. Термін «харчова алергія» слід використовувати, коли доведена імунологічно опосередкована реакція гіперчутливості до будь-якого харчового компонента, включаючи IgE-позитивні і/або IgE-негативні алергічні реакції [4].
Надалі харчова алергія може спричинити розвиток не тільки атопічного дерматиту але, й алергічного риніту, бронхіальної астми. Такий перехід одного алергічного захворювання в інше отримав назву алергічного маршу. Враховуючи збільшення в останні роки частоти алергічних захворювань, що знижують якість життя дітей та можуть призвести до хронічних захворювань та ранньої інвалідизації, питання профілактики харчової алергії залишаються дуже важливими й актуальними в педіатрії [1].
Загальноприйнятою є думка, що профілактика харчової алергії й алергічних захворювань включає:
1. Первинну профілактику, основна мета якої полягає у запобіганні сенсибілізації, у тому числі й у внутрішньоутробному періоді, зменшенні можливості зустрічі дитини з потенційними алергенами. Така профілактика передбачає обмеження ранніх контактів дитини з домашніми, промисловими, інфекційними та іншими агентами й алергенами.
2. Вторинну профілактику, що має на меті запобігти розвитку клінічних проявів алергії в дітей, незважаючи на сенсибілізацію, яка вже відбулася.
3. Третинну профілактику, що спрямована на стримування подальшого розвитку захворювання, незважаючи на його клінічну маніфестацію.
До найважливіших факторів ризику розвитку харчової алергії відносять: генетичну схильність, раннє штучне вигодовування, раннє введення продуктів із високою алергенністю, дію алергенів (харчові білки, пил, тварини, кліщі тощо) та додаткові фактори (пасивне куріння, сезонні рослинні алергени, промислове забруднення зовнішнього середовища тощо).
У дітей Європейського регіону на першому році життя перше місце серед харчових алергенів посідають білки коров’ячого молока (b-лактоглобулін, a-лактоглобулін, казеїн), яйця (овальбумін, овомукоїд), риби (М-паральбумін), а друге місце — білки злаків (глютен, гліадин), пшениці, кукурудзи, рідше рису та гречки [5, 6].
Рекомендації щодо профілактики харчової алергії були розроблені ESPACI, ESPGHAN і Американською академією педіатрії у 1999 р. Пізніше відповідні рекомендації з’явилися в національних настановах більшості країн. Вважається, що головним завданням серед дітей із популяційним ризиком і в групі високого ризику атопії є пропаганда й реалізація грудного вигодовування немовлят і дітей перших місяців життя. У світових і національних рекомендаціях наголошується на необхідності грудного вигодовування дітей перших 4–6 міс. життя.
На сьогодні немає сумнівів, що грудне молоко здорової матері є ідеальним продуктом харчування для новонароджених і дітей першого року життя, через те що:
1. Оптимально задовольняє всі потреби новонародженого.
2. Містить цілий ряд біологічно активних сполук, що мають пребіотичні, пробіотичні та імунологічні властивості.
3. Містить галактоолігосахариди, що впливають на формування нормального біоценозу кишечника та разом з іншими компонентами грудного молока здатні модулювати незрілу імунну систему дитини, створюють умови, які зменшують небезпеку проникнення чужорідних білків та патогенів через кишечний бар’єр.
4. Білковий компонент жіночого молока не має антигенних властивостей щодо організму дитини.
5. Наявні в жіночому молоці довголанцюжкові поліненасичені жирні кислоти (LC PUFA) мають певний профілактичний антиалергічний ефект.
Тривалий час дискутувалося питання користі елімінаційної дієти для профілактики алергічних захворювань, на сьогодні переважають такі думки:
1. Елімінаційна дієта під час вагітності для профілактики алергічних захворювань не рекомендується, оскільки, за результатом Cochrane Review 3, вона не зменшує ризик виникнення атопічних захворювань, проте може мати негативні наслідки для матері й плода [7].
2. Доцільність елімінаційної дієти під час лактації як заходу з первинної профілактики алергічних захворювань остаточно не доведена, але рекомендується в комплексі заходів із третинної профілактики [7, 8].
Основними принципами вигодовування дітей грудного віку, які мають фактори ризику щодо розвитку алергічних захворювань, є:
1. Винятково грудне вигодовування до 4–6 міс. (ESPACI/ESPGHAN).
2. Введення твердої їжі не раніше 5-місячного віку (ESPACI/ESPGHAN).
3. При наявності атопії деякі харчові продукти ­вводяться в раціон дитини пізніше: коров’яче молоко — із 12 міс., яйця — із 24 міс., арахіс, горіхи, риба — із 12–24 міс.
4. Використання гіпоалергенних сумішей при штучному вигодовуванні.
На сьогодні існує така класифікація гіпоалергенних сумішей:
1. Елементні, чи амінокислотні, суміші — лікувальні суміші, що на 100 % складаються з амінокислот. Такі суміші не мають антигенних властивостей, використовуються для лікування тяжких форм харчової алергії, мають досить неприємний гіркуватий смак і є дорогими. В Україні вони не зареєстровані.
2. Суміші зі значним гідролізом білків, чи напівелементні, — лікувальні суміші, що складаються з вільних амінокислот та коротколанцюжкових пептидів. Такі суміші мають мінімальні алергізуючі властивості, практично не містять лактози, мають дещо гіркува­тий смак і краще переносяться дітьми. Призначаються для лікувального харчування в дітей із харчовою алергією. Прикладом такої суміші в Україні може бути Nutrilon Лікування алергій.
3. Суміші з частковим гідролізом білків, чи гіпоалергенні, — лікувально-профілактичні суміші зі зниженими антигенними властивостями за рахунок часткового гідролізу білка. Призначаються для профілактики харчової алергії в дітей, які мають фактори ризику її виникнення. Також можуть призначатись дітям при незначних алергічних проявах псевдоалергічного генезу. Вони мають покращені органолептичні властивості й добре переносяться дітьми. Прикладом такої суміші є Nutrilon Гіпоалергенний 1 і 2 [6]. Nutrilon Гіпоалергенний 1 і 2 є продуктом повноцінного збалансованого харчування і забезпечує подвійний захист від алергіїза рахунок часткового гідролізу білка та наявності комплексу пребіотичних волокон — олігосахаридів (галакто- та фруктоолігосахаридів), що запатентовані під назвою IMMUNOFORTIS і, як і олігосахариди грудного молока, стимулюють ріст власних корисних бактерій, запобігають розвитку патогенних бактерій у кишечнику, зменшують ризик алергічних та інфекційних захворювань, зміцнюють імунітет дитини [9, 10].
У 2008 році була опублікована стаття S. Arslanoglu, G. Moro та співавт. за результатами проспективного рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження здорових доношених немовлят з обтяженим алергологічним спадковим анамнезом. У дослідження включались немовлята, які перебували на штучному вигодовуванні з 2 тижнів. Діти були розподілені на 2 групи. Перша група — 102 дитини — вигодовувалася гіпоалергенною сумішшю, що містила 8 г/л GOS/FOS (IMMUNOFORTIS), а друга група (плацебо) — 104 дитини — вигодовувалася гіпоалергенною сумішшю без IMMUNOFORTIS уродовж 6 місяців. Через 6 місяців тільки 10,6 % дітей у групі, що приймала IMMUNOFORTIS, мали прояви атопічного дерматиту на відміну від групи конт­ролю — 22,4 % дітей (Р 0,05). 134 дитини продовжили це дослідження до 24 місяців життя (66 дітей у досліджуваній групі та 68 у групі плацебо). Досліджувалися такі симптоми алергії: атопічний дерматит, бронхіальні симптоми (обструктивний бронхіт, тяжке дихання) та гострі алергічні реакції. У результаті атопічний дерматит, бронхіальні симптоми (обструктивний бронхіт, тяжке дихання) та гострі алергічні реакції зустрічалися частіше в групі дітей, які отримували плацебо (27,9; 20,6 та 10,3 % відповідно), на відміну від групи дітей, які отримували суміш з IMMUNOFORTIS (13,6; 7,6 та 1,5 % відповідно) (Р 0,05) [11, 12].
У 2007 році в Україні ми почали мультицентрове відкрите рандомізоване дослідження, у якому брали участь 6 клінічних центрів. Основні результати цього дослідження були представлені у серпні 2008 року на ІІІ Всесвітньому конгресі з дитячої гастроентерології, гепатології та вигодовування у Бразилії. На сьогодні ми закінчуємо спостереження в динаміці за дітьми після досягнення віку 1,5 та 2 роки. Наші попередні дані щодо впливу IMMUNOFORTIS подібні до результатів, які отримані в дослідженні S. Arslanoglu, G. Moro еt al. [13].
Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що профілактика алергічної патології є актуальною проблемою неонатології й педіатрії. Дітям, які мають обтяжений спадковий алергологічний анамнез і знаходяться на грудному вигодовуванні, доцільно рекомендувати виключно грудне вигодовування до 4–6 місяців життя, а дітям на штучному вигодовуванні — використовувати гіпоалергенні суміші з IMMUNOFORTIS [8, 11, 12].


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/8704”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя